пійманий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до піймати. || пі/ймано, безос. присудк. сл. Піймано на гарячому. 2) у знач. прикм. Якого спіймали. || у знач. ім. пі/йманий, ного, ч.; пі/ймана, ної, ж. Людина, яку піймали … Український тлумачний словник
впійманий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
пійманий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
спійманий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
упійманий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
спійманий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спіймати … Український тлумачний словник
впізнавання — впізнава/ти, впі/знаний, впізна/ння, впізна/ти, впі/йманий, впійма/ти, впійма/тися, впіка/ння, впіка/ти, впіка/тися див. упізнавання, упізнавати і т. д … Український тлумачний словник
зловлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зловити. || зло/влено, безос. присудк. сл. •• Зло/влений на гаря/чому спійманий на місці злочину … Український тлумачний словник
вільнонайманий — прикметник … Орфографічний словник української мови
займаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови